"Спішім, летім до матері додому"

Мамин рушник

 На рушнику всю душу нені

Лишила ниточка тонка.

Майбутнє вишила для мене

Ця рідна лагідна рука.

Ось розцвіла крута дорога,

Якою йти в життя мені.

А ось лягли мої тривоги

На білім-білім полотні.

Цей дар я берегтиму свято,

Як материнський заповіт,

Як ті вишивані крилята,

Що понесуть мене у світ.

Ці чудові рядки поезії належать нашому славетному поету-земляку Борису Васильовичу Остапенку, яким пишається вся Попільнянщина.  Щиро вітаємо всіх гостей WebРукавички  з Днем Матері і пропонуємо іще  декілька віршів із його збірки "Уведення до храму".

Мати хату білить заходилась

Мати хату білить заходилась -

І ставала світлішою днина,

І нам радість несли білі стіни,

Наче весноньку - крила буслині.

Як стомилась од тої роботи!

Бож не тільки стареньку хату - 

Щоби чорного лиха не стало, 

Світ увесь побілила мати.

Материні соняшники

Я в отчий край ранесенько вертаю,

Хто знає легшу і солодшу путь?

Зоря чомусь на заході світає - 

То соняхи матусині цвітуть...

Ах,  соняшники - сонечка розквітлі,

Ласкаві променці мого села!

Від вас на світі стало більше світла

І в серці більше затишку й тепла.

На їх уклін і я вклонивсь низенько,

Зняв одному гарбузика з плеча.

А он від сапки відірвалась ненька

З ласкавою журинкою в очах.

Та відцвіла вже соняхів родина,

Лиш один і в заметіль цвіте.

То матінка край білої стежини

Зі сходу вигляда своїх дітей.

Спішім, летім до матері додому,

Для неї ми як сонце золоте,

Вертаймося крізь далеч невідому,

Допоки рідний соняшник цвіте.


Вишила матінка...


Вишила матінка два рушники -
Двійко розквітчаних райдуг...
Вишила матінка два рушники.
Впала на першому радість.


Вишила матінка два рушники -
Геть покололися руки...
Вишила матінка два рушники.
Другий - червоний од муки...


Вишила матінка два рушники:
- Сину мій, тобі один буде...
Вишила матінка два рушники:
- Інший хай лишиться людям...


Вишила матінка два рушники:
- Сину мій, сам вибирай ти...
Вишила матінка два рушники:
- Ви мені другого дайте...