Поетична акварель "Без надії сподіваюсь".

3 лютого 2022 року.

Знати історію свого народу, а також тих, хто найбільше прославив рідну землю у світі – обов`язок кожного українця. Бібліотеки Попільнянської публічної бібліотеки, як і вся Україна широко відзначають 150-річчя від дня народження української поетеси, перекладача та громадської діячки, окраси і гідності української нації Лесі Українки. Природа щедро обдарувала її: дала добре й мужнє серце, хист до музики, малювання, вишивки, могутній поетичний талант, великі здібності до науки. Ім’я Лесі Українки назавжди вкарбовано і в історію нашого Житомирського краю. Про Лесю Українку можна багато цікавого розповісти і дізнатися. Бо її життя – героїчна легенда, яку вона творила сама, перемагаючи важку хворобу, здобуваючи знання самоосвітою і творячи для нащадків таку неповторно прекрасну поезію.

До ювілею видатної поетеси в Попільнянській центральній дитячій бібліотеці для учнів 4-в класу Попільнянського ліцею проведено поетичну акварель «Без надії сподіваюсь».

З розповіді бібліотекарів діти довідались, як проходило дитинство малої Лесі, з ким вона любила товаришувати, який вплив на формування її світогляду мали батьки, тітка Олександра, дядько Михайло Драгоманов та усі, хто був прихильний до їхньої родини. Письменниця у зрілому віці володіла, окрім української, ще шістьма іноземними мовами. Леся також дуже любила музику й мала великі здібності до гри на фортепіано, хоча у повній мірі не могла їх розвинути через хворобу кісток. Проте мала добрий слух і голос. 220 народних мелодій записано з її голосу. Діти довідались, що поетеса була людиною особливої мужності. Все життя вона боролася з невиліковною хворобою - туберкульозом, та, незважаючи на це,була у постійному творчому пориві. У її літературному доробку не лише поетичні твори, але й чудові зразки драматургії, прози, наукові статті,дослідження фольклору.

Учасники заходу залюбки декламували напам`ять вірші Лесі Українки, переглядали фільм про Лесю, слухали пісні. Учениця 11-б класу Анастасія Сенюшкович, прочитала вірш Лесі Українки «Без надії сподіваюсь»,з яким вона буде брати участь у обласному конкурсі учнівської та аматорської творчості, присвячений відзначенню дня народження Лесі Українки у м.Житомирі.

Леся дуже любила плести віночки з квітів і прикрашала ними голівку. Вважалося, що віночок може захистити молоду дівчину. У ньому кожна квіточка ніби оберіг від лиха, від нечистої сили і щось символізує. Діти сплели символічний вінок пам’яті Лесі Українки з різних квітів і розповідали про значення кожної квіточки у Лесиному вінку.

Бібліотекарі познайомили дітей із літературою, представленою на книжковій виставці «Віночок Лесиного слова».На виставці експонувалися різні видання: твори поетеси, книги про її творчість, сюжети з життя. Саме так учасники заходу спробували зазирнути у внутрішній різнобарвний творчий світ славетної українки, доторкнутися до потаємних глибин її поетичної душі.

На закінчення заходу, бібліотекарі Людмила Пилипчук та Людмила Кацімон, закликали дітей бути дослідниками, заходити до бібліотеки і читати твори Лесі Українки, дізнаватись про музеї, пам’ятні місця, що пов’язанні з її іменем, відвідувати їх.